…під час кримінального провадження
Зміст
- 1Нормативна база
- 2Визначення поняття
- 3Порядок та умови проведення провадження у режимі відеоконференції
- 4Особливості допиту з використанням відеоконференції
- 5Порядок фіксації ходу і результатів процесуальних дій проведених у режимі відео конференції
- 6Права та обов’язки учасників судового засідання під час дистанційного судового провадження
Нормативна база
- Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК України)
- Закон України “Про судоустрій та статус суддів”
- Інструкція про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання (кримінального провадження), затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 15 листопада 2012 року № 155 (далі – Інструкція)
Визначення поняття
Відеоконференція – це телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією у реальному масштабі часу з урахуванням керуючих даних (пункт 2.1.Інструкції).
Порядок та умови проведення провадження у режимі відеоконференції
Учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом.
Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку (частина 4 статті 11 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”).
Обов’язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення (частина 7 статті 11 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”).
Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції (дистанційно) здійснюється на стадіях досудового і судового проваджень.
Дистанційне досудове розслідування
Під таким способом проведення процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальний процесуальний закон розуміє допит осіб, впізнання осіб чи речей у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення.(стаття 232 КПК України)
Дистанційне досудове розслідування проводиться у випадках:
- неможливості безпосередньої участі певних осіб у досудовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин;
- необхідності забезпечення безпеки осіб;
- проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;
- необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності досудового розслідування;
- наявності інших підстав, визначених слідчим, прокурором, слідчим суддею достатніми.
Відповідне рішення приймається слідчим, прокурором, а в разі здійснення у режимі відеоконференції допиту згідно із ст.225 КПК України) – слідчим суддею з власної ініціативи або за клопотаннямсторони кримінального провадження чи інших учасників кримінального провадження.
Файл:Зразок клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.docx
У разі, якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного досудового розслідування, слідчий, прокурор, слідчий суддя може прийняти рішення про його здійснення лише вмотивованою постановою (ухвалою), обґрунтувавши в ній прийняте рішення.
Рішення про здійснення дистанційного досудового розслідування, в якому дистанційно перебуватиме підозрюваний, не може бути прийняте, якщо він проти цього заперечує.
Хід і результати слідчої (розшукової) дії, проведеної у режимі відеоконференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відеозапису.
Особа, якій забезпечується захист, може бути допитана в режимі відеоконференції з такими змінами зовнішності і голосу, за яких її неможливо було б упізнати.
Слідчий, прокурор з метою забезпечення оперативності кримінального провадження має право провести у режимі відео- або телефонної конференції опитування особи, яка через знаходження у віддаленому від місця проведення досудового розслідування місці, хворобу, зайнятість або з інших причин не може без зайвих труднощів вчасно прибути до слідчого, прокурора.
За результатами опитування, проведеного у дистанційному режимі слідчий, прокурор складає рапорт, у якому зазначає, зокрема, ідентифікаційні ознаки засобу зв’язку, що використовувався опитуваним, а також обставини, які були ним повідомлені. За необхідності опитування фіксується за допомогою технічних засобів аудіо- чи відеозапису.
Слідчий, прокурор зобов’язаний вжити заходів з метою встановлення особи опитуваного у режимі відео- або телефонної конференції та зазначити в рапорті, яким чином була підтверджена особа опитуваного.
Дистанційне судове провадження
Дистанційне судове провадження згідно з правилами статті 336 КПК України) може здійснюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду. (частина 9 статті 336 КПК України).
Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження (частина 2 статті 336 КПК України).
У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує (частина 2 статті 336 КПК України).
Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:
- неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин;
- необхідності забезпечення безпеки осіб;
- проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;
- необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;
- наявності інших підстав, визначених судом достатніми (частина 1 статті 336 КПК України ).
Учасники судового процесу (кримінального провадження) можуть брати участь у процесуальних діях у режимі відеоконференції лише за наявності технічної можливості для її проведення у відповідних судах, державних органах чи установах (пункт 1.2.1. Інструкції).
Особливості допиту з використанням відеоконференції
Згідно з частиною 3 статті 351 КПК України у разі здійснення судового розгляду стосовно декількох обвинувачених, якщо цього вимагають інтереси кримінального провадження або безпека обвинуваченого, допит одного з обвинувачених на підставі вмотивованої ухвали суду може здійснюватися з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення в порядку, передбаченому статтею 336 КПК України.
У випадках, коли це необхідно для об’єктивного з’ясування обставин та/або захисту прав малолітнього чи неповнолітнього свідка, за ухвалою суду він може бути допитаний поза залом судового засідання в іншому приміщенні з використанням відеоконференції (дистанційне судове провадження) (частина 4 статті 354 КПК України ).
Допит за запитом компетентного органу іноземної держави проводиться у присутності слідчого судді за місцезнаходженням особи за допомогою відео- або телефонної конференції у таких випадках:
- неможливості прибуття певних осіб до компетентного органу іноземної держави;
- для забезпечення безпеки осіб;
- з інших підстав, визначених слідчим суддею (судом) (частина 1 статті 567 КПК України).
Допит шляхом відео- або телефонної конференції виконується у порядку, передбаченому процесуальним законом запитуючої сторони у тій мірі, в якій такий порядок не суперечить засадам кримінального процесуального законодавства України та загальновизнаним стандартам забезпечення прав людини і основоположних свобод (частина 2 статті 567 КПК України).
Компетентний орган запитуючої сторони повинен забезпечити участь перекладача під час проведення відео- або телефонної конференції (частина 3 статті 567 КПК України).
Якщо під час допиту слідчий суддя виявив порушення порядку, передбаченого частиною другою статті 567 КПК України, особою, яка здійснює допит, він повідомляє про це учасників процесуальної дії та зупиняє допит з метою вжиття заходів для його усунення. Допит продовжується тільки після узгодження з компетентним органом запитуючої сторони необхідних змін у процедурі (частина 4 статті 567 КПК України).
Протокол допиту та носії відео- або аудіоінформації надсилаються до компетентного органу запитуючої сторони (частина 5 статті 567 КПК України).
За правилами, передбаченими статтею 567 КПК України, проводяться допити за допомогою відео- або телефонної конференції за запитами компетентного органу України (частина 6 статті 567 КПК України).
Порядок фіксації ходу і результатів процесуальних дій проведених у режимі відео конференції
Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксуються судом, який розглядає справу (матеріали кримінального провадження), за допомогою технічних засобів відеозапису.
Здійснення фіксації забезпечується секретарем та починається з моменту оголошення головуючим про початок її проведення. (частина 7 статті 336 КПК України , пункт 3.2.1. Інструкції.
Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку.
Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов’язки, передбачені цим Кодексом (частина 3 статті 336 КПК України, пункт 3.2.3. Інструкції.
Права та обов’язки учасників судового засідання під час дистанційного судового провадження
Особа, якій забезпечується захист, може бути допитана в режимі відеоконференції з такими змінами зовнішності і голосу, за яких її неможливо впізнати (частина 8 статті 336 КПК України, пункт 1.5. Інструкції.
У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення (частина 2 статті 336 КПК України).
Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує (частина 2 статті 336 КПК України).
Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов’язаний:
- вручити такій особі пам’ятку про її процесуальні права;
- перевірити її документи, що посвідчують особу,;
- перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання (частина 4 статті 336 КПК України).
Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією юрисдикції суду та поза територією міста, в якому розташований суд, суд своєю ухвалою може доручити суду, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити дії, передбачені частиною 4 статті 336 КПК України. Копія ухвали може бути надіслана електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв’язку. Суд, що отримав доручення, за погодженням з судом, що надав доручення, зобов’язаний у визначений в ухвалі строк організувати виконання зазначеного доручення (частина 5 статті 336 КПК України).
Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, тримається в установі попереднього ув’язнення або установі виконання покарань, дії, передбачені частиною 4 статті 336 КПК України, здійснюються службовою особою такої установи (частина 6 статті 336 КПК України).
В цій публікації майже дослівно викладено матеріли сторінки WIKI.
Тут викладена лише одне з тлумачень законодавчих норм, які давно не відповідають судовій і слідчій практиці.
З сучасним станом речей у ковідний час можна познайомитись тут.